Там люд простий, ну як тканина з ситцю,
Вони такі, покладисті, ні з ким не будуть биться.
Пів року "потоптали" їх кацапи, окупація біда,
Та сталось, ЗСУ прийшли, тепер є влада, Да!
Кацапи заселитися, де жити - не питали,
Куди зайшли, отам собі осіли й стали.
Комірних не платили, а що забрали,
Покрали, знищили, то все "прощали".
Тепер там ЗСУ, та й просять постояти,
Пожити день, чи два, в теплі сільської хати.
А їм "заламують " та й кажуть розплатіться,
За кожен кут по тисячі, нікуди вам не діться.
А деякі щей в голос, ви беріть лопати,
В степу навчіться схованку копати.
То люди, якщо ви люди, схаменіться,
Кацап повернеться, куди тоді вам діться?
Із побаченого і пережитого.
Харківська обл.
Злий дід Валерій.
Жовтень 2026 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2026
автор: Небайдужий