Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті…

*      *      *
Ще  сипле  трохи  сонця  рань  в  шовки  барвисті,
Тепло  і  радість  ми  шукаєм  в  межилисті.
Блукає  небо  втомлене  із  птахом  низько,
І  холоди  плетуть  путі,  бо  ж  осінь  близько.
Приручать  нас,  як  дич,  дощі  -  вітри  холодні.
І  всі  будем,  як  в  татарви,  у  них  в  полоні.
Так  мало  часу,  мало  сил,  бажань,  терпіння.
Збираєм  днів,  думок,  гріхів  своїх  каміння.
Та  чашу  літа  ще  не  випито  до  денця.
Нема  вина  журби  в  порожнім  глеку  серця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2026
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР