Хризантемове

Вже  листопадно  нічому  і  впасти,
І  дню  короткому  хмизиною    горіти.
Здимає  перепріле  листя  вітер,
А  холоду    прошилася  срібляста
Тремтяча  нитка  поміж  голі  віти
Й  упала  в  біле:

Ніяковіють  пізні  хризантеми
Від  того,  що  так  схожі  на  замети,
І  обростають  пуп'янками  вперто,
Чекаючи  від  хмар  похмуротемних
Хоча  би  люмен  ультрафіолету.
Та  сонце  сіло.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2026
автор: Горова Л.