Насипле завтра Бог ще добру жменю літа,
І день, мов гарне ябко, виспіє вгорі,
І клени, як церкви, покриє позолота.
Читати буде синь старі казки вітрів.
Годинник сонця зникне у кишені – хмарі.
Засіє дітвора мала свій щирий сміх.
Фонтан – жартун піде у танець на бульварі
Та мокре щастя роздаватиме для всіх.
І скрадне зелен-листя швидко неба кусень.
Стара маршрутка люд шукатиме дарма.
Десь ходить тихо колом сонця лиска – осінь.
Що буде завтра ще не знає втім сама.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2026
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР