Про тебе, в печалі невтішній,
писала поламані вірші,
тремтіла на вістрі розлуки
і гріла надією руки…
Моїх почуттів турбулентність
жбурляла мене у безмежність,
а в ній ні кінця, ані краю,
там привидом досі блукаю,
мов світло, легка і прозора,
проходжу крізь стіни і зорі…
Так близько і далі за небо
усі переходи до тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2026
автор: Світлана Березняк