На голому холодному гіллі
осінь заколисує утому:
«Спи, моя непрохана, люлі́!
Я про тебе не скажу нікому.
Спи, моя затаєна, агу
листячко спустилося додолу,
щоб заснути в зимному снігу —
обійняти неминучу долю.
Спи, моя невтішена. Дощі
у вітри тебе запеленають,
змиють сльози зі студених щік…
Засинай.
Усе колись минає…
29.10.2026
[i]Агу - у значенні «от», «от уже».[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2026
автор: Сонячна Принцеса