* * *
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.
Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хижа тінь,
А ліхтарі, як віти, враз зігнулись.
Віщують зливи голоси трави,
І літо мчить, як чайка, смутком білим
Кудись у вись, над кленів хоругви.
А ми себе на дні та ночі ділим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2026
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР