ОХТИРСЬКІ ЛІСИ

Ті  охтирські  ліси
У  думках  звуть  до  себе,
Де  проводив  часи
Під  святим  вільним  небом.

Як  спіткала  біда,
Я  знаходив  там  спокій  —
Туга  мозок  з’їда
В  темній  прірві  глибокій.

В  хижій  далечіні
Люди,  схожі  на  звірів,
Не  лишили  мені
Більш  нічого,  крім  віри.

Лиш  в  охтирських  лісах
Відновитися  зможу,
Покотилась  сльоза  —
Повернуся,  дай,  Боже!

27.10.2026.  22:04
Дніпропетровська  обл.

Збірка  “ДІАГНОСТИКА
ПРОСТОРУ”(77)
Розділ  2.  “ПІДВИЩЕННЯ
НАПРУГИ”(24)
Твір  488
©Вадим  Косарєв

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2026
автор: Вадим Косарєв