***

А  час  все  насипає  дні  на  рани,  
Втира  рутину  до  кісток.  
Я  вже  готовий  випити  обмани,  
Зробити  той  гіркий  ковток.  

Назустріч  вирушу  безодні,  
Опівночі  я  вдамся  до  рішучих  дій.
І  на  межі  між  завтра  і  сьогодні
Із  темним  небом  розпочну  двобій.

І  місяць  світлом  хай  наповнює  стакани,  
А  зорі  хай  підмішують  печаль  -  
Я  вип'ю  всі  до  дна  обмани,  
Я  п'ю,  забувши  про  мораль.

Я  вип'ю  все  магічне  зілля  з  трунку,  
Нехай  усе  нутро  моє  пече,
Моїй  душі  немає  порятунку,  
А  тіло  просить  з  радістю  іще...


                                                                                                                                       2016  р.
                                                                                                                         

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2026
автор: Анатоль Фомальгаут