Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Тим більше, що легких і не було.
Писав, чекав, кричав - усе даремно!
Останнє сам собі обрав число.
Повиснувши на шибениці темній,
З-під ніг я вибив і добро, і зло.
Радій, фальшива юрбо чорнорота!
Для хліба та видовищ не жалій
Останні сили! Це - твоя робота.
Я з гідністю пройшов крізь щільний стрій.
Сьогодні я - господар ешафота,
Повішений на щирості своїй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2026
автор: Артур Дмитрович Курдіновський