Дощ мрійливо спускається на землю
І я з ним в спогадах літаю.
В калюжах він купає свою мрію.
А я в них просто забавляюсь.
Ловлю краплини хитрі невпізнанні.
Вони торкаються обличчя, шиї.
Такі дзеркальні, чисті і бажані.
Та й танці їхні у розгулах дивні.
І дивлячись на краплі ці чудові.
Немов в вікно я бачу свій вертеп.
Лоскочуть мене спогади тужливі.
І з ними я ховаю свій секрет.
Адже в житті була краса і горе.
Цвіли найкращі паростки душі.
І роздумами колихалось море.
Думки ховали хвилі молоді.
Отак і дощ ховає все у собі.
А потім зливою розкаже про минуле.
Розгулює він мріями по небі.
І з тихим шелестом пірнає у минуле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2026
автор: Надія Тополя