Хотів би щось добавити до теми,
Але, як кажуть, кожному своє,
Вже й так повсюди в соцмережах меми,
Що ніби ШІ в полон людей бере.
Їм, там в полоні, затишно і зручно
Посеред інших створених принцес,
Там не буває соромно чи нудно,
Аби лиш йшов придуманий процес.
Знайомі пози, сукні та кав’ярні,
Сюжет один,( до кави треба торт),
Як в клонів, схожі зачіски яскраві,
Й помада схожа прикрашає рот.
Там саксофон, чи скрипка тихо грає,
Нічні вогні, алеї й ліхтарі…
А десь, де ШІ, ще доступу не має,
Насправді хтось страждає на війні.
Сюрреалізм…Така вже наша доля,
За нас хтось завжди думає в житті,
Аби лиш хліб й видовище, а воля?
Якщо не цар, то хай керує ШІ.
Несправжній світ, і дотики фальшиві,
Чужі думки, присвоєні собі,
Не видно пух на створеному рилі?
То добре вже, ми значить на коні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2026
автор: Ярослав Ланьо