а в кров отрутою – печаль…

…А  в  кров  отрутою  –  печаль…
Не  жаль  минулого,  не  жаль!...
А  в  кров  –  несказані  слова…
Я  знов  сама…  Самим  сама…

І  тільки  ти  –  немов  мана:
солодкий  яд,  дзвінка  струна,
мій  біль,  мій  жаль,  моя  любов  -
я  між  реальністю  і  сном…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2026
автор: Світлана Березняк