Їжак і Гадюка

Задумала  підступна  і  бридка  Гадюка
Їжатину  уполювати  на  обід.
Гидка,  мерзотна  тать,  отруйна  й  зла  тварюка  –
Як  влізе  в  дім,  то  намайструє  безліч  бід.

У  засідці  сидить  на  лісовій  стежині,
Чекає,  дивиться,  а  “їжа”  вже  кульга.
Шипить,  свистить,  скрутила  тіло  у  пружину,  –
Все  ближче  здобич,  та  і  в  шлунку  вже  жага.

Лежить  тихесенько,  на  гілку  дуба  схожа,
Вона  ловила  так  мишей  і  жаб  завжди,
Та  тут  повзе  якийсь  плюгавий  перехожий–
Й  не  відчуває  бовдур  лютої  біди.

Голодний  і  забитий  “жартами”  лисиці,
Яка  його  катала  зранку  по  землі.
Потрапив  в  пазури  до  хитрої  сестриці,
Та  ледве  вибрався  з  могильної  петлі.

Цю  засідку  Їжак  побачив  краєм  ока,
Зібрав  всі  сили,  геть  забувши  смерті  страх,
Щоб  неминуча  бійка  не  була  жорстока,  –
Прикинувся,  що  відчуває  біль  в  ногах.

Стрілою  кинулась  на  Їжачка  та  стерво
Але  Їжак  перехопив  її  за  хвіст,
Згорнувсь  клубком,  здушив,  і  гадина  вже  мертва
Ледь  чутним  був  огидний  і  шипучий  свист.

Таке  буває  досить  часто  в  цьому  світі,
Не  там  Гадюка  вибрала  собі  обід.
Їжак,  хоч  і  побитий,  та  доволі  ситий,
А  від  Гадючки  залишився  мокрий  слід...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2026
автор: Island