Прекрасне небо над обійстям
Ласкавим морем хлюпотить
І лебеді у хвилях чистих
Побачиш - і душа летить
Налився колос злотом щирим
Ряхтіють сяйвом всі поля
Так хороше у світі милім
Яка прекрасна ця земля!,,
Холодний вітер мов полуду
Зриває раптом із очей
Припхалися до нас приблуди
Із глибини страшних ночей
Зчорніло все... Криваве небо
І лють в очах "товаришів"
З ножем до серця: "Хліба треба!
А ви чекайте споришів!!"
Весняне небо посіріло
Скорботну хустку нап'яло
Коли теплом всю зиму змило
І зазирнуло у село
Побачивши могили-хати
Тіла скоцюрблені в житах
Які вже нікому прибрати -
Заплакав Бог у небесах
Війна поля несамовито
Орала й сіяла кістки
Як завжди рівність "жито" й "жити"
Лежать сини мов градом биті
Їх душі крізь вікно блакиті
Летять у Рай як пелюстки
Блакитні небеса...Червоні
Земля то чорна, то злота
І знову з вражої безодні
Кривава пика вигляда
Терпіти, бачте, їй несила
Цей милий і прекрасний край
І знову поле запалила
Вогнем і крицею залила
Наш калиновий тихий Рай
І ми повстанемо з могили
З криваво-чорної ріллі
За українське небо синє
За жита злото на землі
Віночком розцвіте калина
І щедрі будуть знов жнива
І наша рідна Україна
Під мирним небом ожива
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2026
автор: Alex Hele