Іду на тарань!

Іду  на  тарань!  Придивляюся  хтиво
Де  пиво  холодне,  що  з  того  що  рань?
Ще  спить  ресторан,та  працює,  на  диво
Фудмаркет  народний,  ти  тільки  поглянь!

Заходжу  як  пан,  вже  накрито  красиво
Мій  розум  холодний.  Я  без  коливань
Пливу  до  вітрин,  м'яко  й  неторопливо
Тут  все,  що  завгодно,  тут  острів  Тайвань

Тут  гори  Тянь  Шань,  Все  до  верху  забито
І  будь  я  голодний  -  усе  б  згріб  до  бань!
Тут  окунь  і  лин,  там  хамону  копито
Ще  плітка  дородна,  судак  і  сарган

А,  он,  тільки  глянь,  рожевіє  цнотливо
Тунець  бутербродний,  хоч  тисни  до  ран
Не  зору  обман,  так  насушено  риби
Тут  бізнес  доходний,  тут  весь  океан

Як  йдуть  на  таран  я  заходив,  з  поривом
Ігриво  і  вільно,  мов  мав  восьмий  дан
Ішов  як  орлан,  у  костюмі  з  відливом
Взяв  пива  бокал.  І  стою  як  баран

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2026
автор: Сергей Рекун