Підстави не було у цій війні,
Якою кремль – ударив Київ в спину,
І – у терору злісного, - вогні, -
Задумав – підкорити Україну.
Позаздрила, агресорська Москва,
Що Україна – краще жити стала, -
Своєї самостійності права, -
Здобутками своїми – доказала.
Шляхами незалежними – пішла, -
Державу українську будувати,
Свою суб’єктність – світу довела, -
В спільноті європейській – існувати.
Виборює свободу - у боях,
Відстоює безпеку – всепланетну, -
Утримує: навалу – на «нулях»,
Загрозу у тилах своїх – ракетну.
Не пробачає - підлим кремлякам, -
Всіх знищених життів та – міст руїни,
Ворожим, протидіючи, - військам, -
Міцне й незламне – військо України.
Немає – для імперського кремля, -
Нічого в Україні і – не буде, -
Одвічно – українська тут земля, -
Рашист її – ніколи не здобуде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2026
автор: Алла Демчишина