Нічого.
Не тримай і не ділись.
Так холодно.Так пусто.Так бентежно.
...коли листок -- останній жовтий лист --
повільно ляже
на примерзлу землю.
Провалля.
Дім. Бетонні укриття.
...і ти -- лише мішень у сірій зоні
...туман і дим. І лінія життя
-- кривава квітка
на твоїй долоні.
Пливи,
пташино, серце не бентеж,
із чорних вікон -- за рубіж печалі.
Дивись і стеж -- за маревом пожеж
вже світлячки плетуть
живі коралі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2026
автор: гостя