Знов приснився Сергійко. Буде переміна погоди.
Буде дощ. Ми були веселі. У клубі танцювали степ.
Хто знав у ті літа, що закінчяться всі наші пригоди
Так швидко. Що у житті ще жде нас не мало халеп.
Буде тяжка криза у державі, у сім’ях. Буде війна.
А поки що ми жартували, «бісилися». Ці сни…
Вони, як реальність, моя наснага. Скільки лайна
Скинить доля на наші голови. Про це ще ми
Не знали. Грали в свій футбол, обіймали дівчат.
Але все добре, гарне колись та закінчиться. Сни,
Вони, як пам'ять про минуле, як приватний чат,
Де по гладі буття снують великих перемін човни.
Тебе вже нема. На дощ приснилось дещо веселе.
Так цієї ночі прийшов ти – молодий та бешкетний.
Кажуть люди - все тяжке й гірке життя перемеле.
Оставайся таким, друже! До буття непричетний.
24.1026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2026
автор: filaya