вільні слова №37


[b]Не  квіти  ,  а  дикунство  ,  біжить  десь  темрява  вже  в  руки  праці  ,  щоб  руйнування  для  душі  прогодувати  ,  та  відтягти  десь  вічність  у  болото  ,  загнуздати  життя  щоб  смертю  дихало  в  кожне  лице  збайдужінням  було  все  навколо  ,  таке  дикунства  від  орди  руйнівна  воля  ,  хоча  крокують  у  провалля  дні  прекрасні  ніби  ще  з  лиця  лиш  маски  та  дії  мрячно  вже  гудуть  для  забуття  що  ще  попереду  життя  і  виправитися  для  світла  кожному  ще  можна  .[/b]




12.11.2024  7:04:12


https://www.youtube.com/shorts/0yvAXgVUeG8

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2026
автор: Іван Українець