Прощалася мати із дітьми (Базилівська Марія Андріївна )

Прощалася  мати  із  дітьми…
Вона  відчувала:  пора!..
Вже  ангел  чекав,  щоб  летіти,  
А  в  горлі  пекла  гіркота.  

Позвала  усіх  на  гостину  —
Дітей:  невісток  і  синів,  
І  зятя,  і  доньку  любиму…
Та  й  осторонь  ангел  сидів.  

Не  стала  усіх  пригощати,  
Бо  сили  були  вже  не  ті.
Лиш  тиша  застигла  у  хаті
Та  з  образів  лики  святі.    

Вона  обвела  всіх  очима,  
Раділа,  що  з’їхались  всі.
Подушку,  прим’яту  плечима,  
Підклала  під  руки  худі.  

Лилася  тихенько  розмова,  
Хоч  ридма  кричала  душа.
Клубок  сліз  у  кожному  слові  
Тримала  в  собі  як  могла.    

Прощалась  з  всіма  й  пробачала,  
Просила  пробачення  в  них.  
І  серцем  усіх  пригортала  —
Найближчих,  й  таких  дорогих.  

Останні  дала  настанови
Про  похорон  і  на  життя,
І  слухав  ту  ангел  розмову,  
Що  мовчки  стояв  іздаля.  

А  потім  взяв  душу  за  руку
І  тихо  промовив:  «Пішли!..
Пройшла  ти  митарства  і  муки  —
Чекають  небесні  світи».    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2026
автор: Ольга Калина