Свій рай

Спалювати  мости  ,
Дихати  в  унісон.
Дотиком  завести,
В  ночі  украсти  сон.  

Шепотом  до  мурах,
Штормом  накриє  нас  .
Солодом  на  губах,
Плавно  спинився  час.  

А  ти  цілуй,  торкай
А  ти  бажай,  бажай.
Тиша   і  ми  одні
Творимо  свій  рай.  

Солодко,  до  пожеж
Терпкий  напій  до  дна.
І  більше  жодних  меж,
Сьогодні  я  твоя.  

©   Marmeladka      Тетяна  Андреєва

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2026
автор: marmeladka