Дерева знов на подіум зібрались,
Щоб показати одяг свій прекрасний.
Обновками своїми запишались.
Весь колорит душі задіяв власний.
Порозкидали золото по травах.
В червоний оксамит вдяглась осина.
Берізка засіяла в жовтих барвах
Залюбувалася намистом горобина.
Красу осінню важко передати.
То листя золоте кружляє в вальсі.
А то плакствий день бажає нагадати,
Що він також в калюжах водить танці.
Замрійливо стоять дуби і клени.
Їхній наряд повагу надають.
В коричневих костюмах - джентельмени.
Спокій і затишок наш бережуть.
Красується земля в осінніх барвах.
Щедроти сипле з запашних садів.
Роса вже заховалася у травах.
Дощі заплакані вертаються з струмків.
Щоб землю напоїти досхочу.
Щоб всі дерева в різнобарвї заквітчались.
З зимою розпрощались на бігу.
І весну- красну в щасті дочекались.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2026
автор: Надія Тополя