Як подих милості шипшини

Посохлі  тіні,  лінь  опівдня
І  подих  милості  шипшини
Від  молодого  задзеркалля
По  сліду  равлика  на  глині,

Де  довго  спить  між  перевтілень
У  снах  і  маренні  ропухи
Важке  латаття  осміліле
Аж  до  липневої  задухи,

Де  промінь  з  неба  і  до  неба,
Єхидний  погляд,  ніби  збоку
Пітьми  під  натиском  неврозу
Перетворився  на  сороку

І  довго-довго,  як  у  сповідь
Дощу,  що  ранком  забарився,
Тече  водою,  наче  повість,
Чи  повсть  буття  в  життя  багнисте…


p/s
https://www.youtube.com/watch?v=hM1T-ASvKvE

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2026
автор: bloodredthorn