Посохлі тіні, лінь опівдня
І подих милості шипшини
Від молодого задзеркалля
По сліду равлика на глині,
Де довго спить між перевтілень
У снах і маренні ропухи
Важке латаття осміліле
Аж до липневої задухи,
Де промінь з неба і до неба,
Єхидний погляд, ніби збоку
Пітьми під натиском неврозу
Перетворився на сороку
І довго-довго, як у сповідь
Дощу, що ранком забарився,
Тече водою, наче повість,
Чи повсть буття в життя багнисте…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=hM1T-ASvKvE
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2026
автор: bloodredthorn