Розлетілося жито по світу

УКРАЇНІ  

Де  минуле  –  далеке,  чи  вчора?
Де  пройдешнє  –  було  чи  збулось?
Осоружна  рашиська  потвора
розірвала  живий  сніп  колось.

Розлетілося  жито  по  світу,
і  хоч  рідних  полів  не  зреклось,
припадає  в  чужому  повіті:
де  зчорніло,  а  десь  прижилось.

Не  губіться  будь-де  по  зернинці,
бережіть  пам’ять  про  колоски,
і  тримайтесь  в  світах  українці,
вільні  духом,  борні  завдяки.  

Рід  плекаймо  за  колосом  колос
на  прийдешні  рясні  врожаї.
Ще  звучатиме  мова  уголос,
в  дім  повернуться  діти  твої.
05.01.2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2026
автор: на манжетах вишиванки