Серце б'ється тихо... Тихо...
Час прискорено біжить
Крок за кроком ближче лихо
І безцінна кожна мить
Тихо... Тихо... Серце ходить
Поруч тонкої межі
Кволі руки вже не вхоплять
Рук безсилої душі
Тихо... Тихо... Серце молить
Ще один удар прожить
Хоча б трішки заспокоїть
Тих хто буде сльози лить
Тихо... Тихо... Серце знає
Що далекий горизонт
Відкриває небокраї
У безмежний вічний сон
Тихо... Дихання згасає
Став годинник на стіні
Свічка на столі вмирає
Слід долоні на вікні
Потойбіччя наче море
Лиш відсутній свіжий бриз
Падає душа угору
Небеса злітають вниз
Різко! Сильно! Серце! Доле!
Воскреса в грудях биття
Зачохлило косу горе
Відродилося життя
Знову радісно, нестримно
Відміряв годинник час
Спалахнула ясно, сильно
Та свіча. А слід погас
Серце душу обіймає
Обіцяє далі йти
І тихенько так прохає:
Мене знов не відпусти!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2026
автор: Alex Hele