На могилі ворон кряче
Сон розказує старий
Про недоленьку козачу
Про свій довгий вік журний
Діда-прадіда події
Що витають в цих краях
Згадками тяжкими мріють
В думах, казках і піснях
Крізь століття ворон баче
Слід прадавніх збирачів
Вік трипільців роботячих
Скіфів царських, орачів.
Хрест апостола Андрія
Кия з браттями й сестрою
Як постав могутній Київ
Над дніпровською водою
Дір, Аскольд, епоха княжа
Як свій щит Олег прибив
Як тремтіли сили вражі
Коли Ольги син гримів
Святе дійство на Почайні
Над Софією хрести...
Як столицю руйнували
Чорні полчища Орди
Видить тяжкий труд кріпачий
Стогін скутих веслярів
Плач невільничий, дитячий
Лютий посміх ворогів
Як гриміло військо Хмеля
Як боялись слова Січ
Що засяяло зорею
Ланцюги зірвавши з пліч
Пам'ята Москви неволю
Коли зник козачий дух
Кіш поріс давно травою
І палав Великий Луг
Роки змушених поклонів
Українців - "мужиків"
Слово ріднеє в полоні
За наказами царів...
Як кріпацтво закопали
Вік щасливий, Золотий -
Врешті воленьку дістали
В кожного садочок свій
Як нова орда напала
Знов свободу забрала
В домовини заганяла
Хліб останній відняла
Як кричало болем небо
Стяг червоний клянучи
Коли постріли, багнети
В землю клали тисячі
Як вогонь холодноярський
Воля або смерть! - палав
Переживши дощ радянський
В серці жеврів, не пропав
Як війна переорала
Землю, долю і людей
Як кати знову рубали
Тонкі паростки ідей
Як стріляли знову в спину
Нищили на засланні
Щоб забули Україну
Чуючи лиш слово "Ні"
Стрепенувся старий ворон
Славний день собі згадав
Коли прапор неба й поля
Над країною постав
Рідна мова знов лунає
Вільно дихає наш край
Тепле сонце радо сяє
Зеленіє рідний гай
Знов насупився провидець
Темні хмари нагадав
Коли той самий чужинець
Свій кривавий стяг підняв
На могилі ворон плаче
Сльози ріками течуть
До лав світлих Батька-Бога
Українці знову йдуть
Стоїть пам'ять на колінах
Вздовж скорботних тих доріг
Проводжає мама сина
Той.. живим вернуть не зміг
Вітер сльози побратимів
Сушить криком журавля
Ще не вмерла Україна
Живе матінка земля
Старий друже на могилі
Не журись. Ми не здамось
Наша Батьківщина милу
Відстояти беремось
Час настане. Стане тихо
Буде прогнана біда
Вистоять в негоди лихо
І калина і верба
Сині й золота молитва
Над землею тріпотить
І не буде більше битви -
Щастя буде зеленіть
Буде хата і кімната
Будуть діти і батьки
Жити радісно, завзято
Будувати на віки.
Характерник чорний кряче
І зліта у вільну вись
Полети, старий козаче
За нас Богу помолись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2026
автор: Alex Hele