БОРИСЛАВ

БОРИСЛАВ

Є  місто  чудове  між  гір  і  долин,
Де  пахне  смереками,  нафтою  й  цвітом,
Де  кожен  куточок  –  це  спогад  один,
Де  серце  наповнене  сонцем  і  світлом.

Це  місто  –  історія,  нафти  вогні,
Тут  вежі  старі  пам’ятають  минуле,
Уперше  сьогодні  всміхнулось  мені
Красою,  яку  я  так  серцем  відчула.

Гостинно  відчинені  двері  до  хат,
Тут  щирістю  діляться  люди  з  тобою.
Тут  чисто,  красиво,  в  усьому  є  лад,
І  гори  приваблюють  всіх  нас  красою.

Шепоче  історію  парк  вдалині,
У  зелені  кленів  качалки  співають,
І  золота  чорного  тихі  вогні
Про  славу  величну  усім  сповіщають.  

Під  небом  високим,  де  спокій  застиг,
Там  світлом  і  величчю  храм  святий  сяє.
Він  в  вірі  й  молитві  єднає  усіх,
І  кожному  двері  свої  відчиняє.

У  місті,  де  магія  гасу  жива,
Аптека-музей  нам  розкаже  минуле,
Тут  серце  шепоче  найкращі  слова
Про  землю,  яку  я  багато  так  чула.  

Тут  кавою  пахне  вечірній  посад,
Всміхаються  щиро  і  радісно  люди.
Я  місту  вклонюся  і  знову  назад
У  ваш  Борислав  повертатися  буду!  

Хто  раз  Борислав  у  житті  пострічав,
Той  затишок  краю  цього́  не  забуде,
Багато  для  себе  тут  кожен  пізнав
Тому  що  історія  міста  усюди.

Я  вперше  у  місті,  та  наче  сто  літ
Мене  ця  земля  і  чекала,  і  знала.
Лишаю  в  душі  цей  карпатський  привіт,
Щоб  знову  сюди  моя  стежка  вертала.

21.10.2026  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2026
автор: КОРОЛЕВА ГІР