БОРИСЛАВ
Є місто чудове між гір і долин,
Де пахне смереками, нафтою й цвітом,
Де кожен куточок – це спогад один,
Де серце наповнене сонцем і світлом.
Це місто – історія, нафти вогні,
Тут вежі старі пам’ятають минуле,
Уперше сьогодні всміхнулось мені
Красою, яку я так серцем відчула.
Гостинно відчинені двері до хат,
Тут щирістю діляться люди з тобою.
Тут чисто, красиво, в усьому є лад,
І гори приваблюють всіх нас красою.
Шепоче історію парк вдалині,
У зелені кленів качалки співають,
І золота чорного тихі вогні
Про славу величну усім сповіщають.
Під небом високим, де спокій застиг,
Там світлом і величчю храм святий сяє.
Він в вірі й молитві єднає усіх,
І кожному двері свої відчиняє.
У місті, де магія гасу жива,
Аптека-музей нам розкаже минуле,
Тут серце шепоче найкращі слова
Про землю, яку я багато так чула.
Тут кавою пахне вечірній посад,
Всміхаються щиро і радісно люди.
Я місту вклонюся і знову назад
У ваш Борислав повертатися буду!
Хто раз Борислав у житті пострічав,
Той затишок краю цього́ не забуде,
Багато для себе тут кожен пізнав
Тому що історія міста усюди.
Я вперше у місті, та наче сто літ
Мене ця земля і чекала, і знала.
Лишаю в душі цей карпатський привіт,
Щоб знову сюди моя стежка вертала.
21.10.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2026
автор: КОРОЛЕВА ГІР