***Неначе осінь, ці пусті слова…

***
Неначе  осінь,  ці  пусті  слова  -
такі  ж  продреглі,  і  такі  ж  байдужі.  
Востаннє  багнуть  раювати  ружі,
та  квіту  замість  зойкує  тужва.

Та  злота  замість  гусне  тишина,
туманами  закутує  дороги,
де  пам'ять  відтирає  змерзлі  ноги,
хоча  ще  не  зима,  ще  не  зима.

Хоча  ще  серце  бачить  щось  між  листом
і  ловиться  за  павутинну  нить.
Та  вже  за  мить,  вже  за  одненьку  мить

Столочує  все  тепле  і  барвисте.
Лиш  листопад  схиляється  над  містом.
Мовчить.....

20.10.26  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2026
автор: Леся Геник