Осінній романс (пісня)
https://youtu.be/aNzq8V01QQs?si=2E2ejOfV7VaXYdMa
Нам осінь принесла мереживні тумани,
Дощі сумні відкрили наші рани.
А листя багряне їх застеляє ніжно,
І зігріває їх весь час так дивовижно.
Приспів:
А осінь,закружляла пізно,
І ніжно розлетілася листва!
І нам з тобою не змінити, пізно,
Весну, що промайнула, що пройшла.
А осінь закружляла пізно,
І ніжно розлетілася листва.
І шелестить вона, як пісня, ніжно,
І згадуєм забуті ми слова.
Ми розійшлись далеко,вже давно не близько,
Зустрітись нам вже ніби зовсім пізно.
І линуть мої мрії в осінню синяву,
Мені б зустріти там тебе, як наяву.
Приспів:
А осінь,закружляла пізно,
І ніжно розлетілася листва!
І нам з тобою не змінити, пізно,
Весну, що промайнула, що пройшла.
А осінь закружляла пізно,
І ніжно розлетілася листва.
І шелестить вона, як пісня, ніжно,
І згадуєм забуті ми слова.
І пролетить поміж дерев осіння павутина,
Покрита золотом осінньої пори.
Неначе затаїлась там жива перлина,
Там я з тобою, нам би ще хвилина.
Хвилина.
19.10.2026
Автор Олена Соляник©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2026
автор: Олена Соляник