Дари осені ( дит)

На  галявині  довкола…
Снить  трава  руда  шовкова.
Не  піду  босоніж  швидко,
Пройма  холод  і  не  видко…

Тих  опеньок  з-під  листочків,
Навіть  біля  всіх  пеньочків  —  
Лиш  ряднина  з  павутиння
І  на  зрубі    ластовиння.

В  них  веселка  —  тішить  промінь,
Огортає  душу  пломінь.
Але  ж  де  усі  грибочки,
Таять  трави  чорні  очки…

Дикі  ягоди  напевно,
Тож  прийшла  нині  даремно…
Скупа  осінь    нема  дива.
Блука  дощик  —  світла  днина…

Я  прийду,  мабуть  пізніше,
Хай  вітрець  війне  сильніше.
Сліпий  дощ  гульне  в  заграві,,
Може  й  з’являться  лукаві…

Чи  то  грузді,  чи  опеньки,
Як  зберу  піду  до  неньки.
Скажу  хитро,  веселенько:
—  Дари  осені  —  гарненькі!

Нехай  завжди  щедра  осінь,
Нам  дарує  чисту  просинь
Й  мирні  дні  —  так  серце  просить,
Щоб  щораз  щасливі  очі
Усміхалися  мені!


                                       21.  09.  2026р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2026
автор: Ніна Незламна