З цієї осені візьму
Я зовсім, зовсім небагато –
Лелек, долаючих пітьму,
Та хмар насуплених загату…
Візьму той вітер, що гуде
Валторною за рогом вранці,
І шепіт верб, і сивий день,
І галас білобок в альтанці…
І втаємничену печаль
Віконець мовчазних та тьмяних,
І точену іржею даль,
І аромати трав медвяних…
З цієї осені візьму
Я зовсім, зовсім небагато…
*************************
Джерело натхнення:
Игорь Маркес
А я из осени своей
Возьму совсем, совсем немного –
Спешащих к югу журавлей
И туч неспешную облогу…
Возьму гудящий за углом
Валторной ветер спозаранку,
И шёпот вербы под мостом,
Сорок болтливых перебранку…
И окон тайную печаль,
Безмолвно мне вослед глядящих,
И ржавью рдеющую даль,
И лист ольхи, за мной летящий…
А я из осени своей
Возьму совсем, совсем немного…
Візуальне оформлення Gemini
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2026
автор: Серна