До сонця


Сонце,  я  тебе  кохаю,
Бо  твоє  тепло
Лагідне  я  відчуваю.
У  тобі  було,

Є  воно  і  буде  доти,
Доки  будеш  ти.
Із  тобою  всі  турботи
Гаснуть.  Тож  світи

Й  грій  мене  ти  і  надалі.
Я  тебе  молю.
Й  позабуду  всі  печалі
Я.  Їх  без  жалю

Промені  твої  жагучі
Випалять  ущент.
Проминуть  жалі  пекучі
Всі  в  один  момент.

Радість  замість  них  увійде
В  серденько  моє.
Із  тобою,  сонце,  зійде
Й  щастя.  Доки  є

Ти  і  доки  будеш  сяти,
Ніжно  зігрівать,
Ними  будеш  ти  сповняти,
Щоби  відчувать

Їх  мені  із  теплотою
Лагідною  так,
Щоб  життя,  яке  рікою
Плине,  я  усмак

Проживав,  допоки  б’ється
Серденько  в  мені,
Бо  ж  життя  одне  дається
І  його  всі  дні

Й  ночі  пролетять  стрілою.
Доти  ж  прагну  я
Жити  й  грітися  тобою,
Радосте  моя.                                                                        



Євген  Ковальчук,  14.  06.  2022  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2026
автор: Євген Ковальчук