Сонце, я тебе кохаю,
Бо твоє тепло
Лагідне я відчуваю.
У тобі було,
Є воно і буде доти,
Доки будеш ти.
Із тобою всі турботи
Гаснуть. Тож світи
Й грій мене ти і надалі.
Я тебе молю.
Й позабуду всі печалі
Я. Їх без жалю
Промені твої жагучі
Випалять ущент.
Проминуть жалі пекучі
Всі в один момент.
Радість замість них увійде
В серденько моє.
Із тобою, сонце, зійде
Й щастя. Доки є
Ти і доки будеш сяти,
Ніжно зігрівать,
Ними будеш ти сповняти,
Щоби відчувать
Їх мені із теплотою
Лагідною так,
Щоб життя, яке рікою
Плине, я усмак
Проживав, допоки б’ється
Серденько в мені,
Бо ж життя одне дається
І його всі дні
Й ночі пролетять стрілою.
Доти ж прагну я
Жити й грітися тобою,
Радосте моя.
Євген Ковальчук, 14. 06. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2026
автор: Євген Ковальчук