Псалом 401

                       Ісусу  Христу,  Сину  Божому,
                       Пренепорочній  Цариці  Небесній  Богородиці,
                       духовному  отцю  Олегу  Маланяку,
                       після  його  слова,
                       в  любові  присвячується  



Коли  вже  духом  з  Духом  —
може,
хтось  вчує,  —
нічим,  крім  Божого,
й  нічим,  крім  Бога,
вже  душі  не  нагодуєш…
Душа  в  неізреченнім
оживає  і  годується!!


Може  —  хто  знає  це
може  —  зізнається
що  люди  в  крайнім  роблять
це
щоб  голод  насувався
і  голод  насувається
от  син  наїнської  вдови  помер…
місто  —  
за  смислом?..
то  що  ніхто  —  її?  (  що?  —  нічиї?)
те  що  й  тепер
одні  —  підтримати
інші  —  хто  освідомити
                                           куди
                       потечуть  мислі…
але  чи  жирні
як  оце  тепер?

І  насувається  —  в  світ  насувається
Голод  за  смислом…
голод  за  
смислом
за  смислом  і  любов’ю!
за  Богом
і  за  Боголюбов’ю
і  за  Богомисленням…
і  от  іти  —  її  підтримати…
поки  іти  —  про  Бога  думати…
іти  —  любов
любов  —  це  й  є    

             життя,  й  Життя!..

якщо  іти  —  любов
якщо  й  Життя
то  всі
вже  чисті?
А  от  Христос  це  Бог
Вийде
до  брами
міста!..—
         Слава  Христу!!
Слава  Тобі,  Боже!!


18.10.2026,  пам'ять  апостола  і  євангелиста  Луки,
з  причастям;
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
Новий  Єрусалим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2026
автор: Шевчук Ігор Степанович