Ісусу Христу, Сину Божому,
Пренепорочній Цариці Небесній Богородиці,
духовному отцю Олегу Маланяку,
після його слова,
в любові присвячується
Коли вже духом з Духом —
може,
хтось вчує, —
нічим, крім Божого,
й нічим, крім Бога,
вже душі не нагодуєш…
Душа в неізреченнім
оживає і годується!!
Може — хто знає це
може — зізнається
що люди в крайнім роблять
це
щоб голод насувався
і голод насувається
от син наїнської вдови помер…
місто —
за смислом?..
то що ніхто — її? ( що? — нічиї?)
те що й тепер
одні — підтримати
інші — хто освідомити
куди
потечуть мислі…
але чи жирні
як оце тепер?
І насувається — в світ насувається
Голод за смислом…
голод за
смислом
за смислом і любов’ю!
за Богом
і за Боголюбов’ю
і за Богомисленням…
і от іти — її підтримати…
поки іти — про Бога думати…
іти — любов
любов — це й є
життя, й Життя!..
якщо іти — любов
якщо й Життя
то всі
вже чисті?
А от Христос це Бог
Вийде
до брами
міста!..—
Слава Христу!!
Слава Тобі, Боже!!
18.10.2026, пам'ять апостола і євангелиста Луки,
з причастям;
Київ —
третій вибір Богородиці,
Новий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2026
автор: Шевчук Ігор Степанович