ПРОЗА ВСТУПУ №79


[b]ДОБРО  І  ВІЧНІСТЬ  

Ось  сидять  люди  .  Хтось  відпочиває  бо  натрудився  розумово  чи  фізично  .  А  багато  відпочиває  від  того  що  думав  інших  обкрадати  щоб  себе  грішми  від  інших  грошолюбивих  оберігати  .  Але  колись  всі  прийдемо  до  вічної  хати  .  Люди  ...  просто  не  вірять  бо  думають  ось  тіло  залишать  а  там  і  нічого  не  буде  ,  це  значить  жити  весь  час  у  смерті  бо  людина  думає  що  смерть  це  і  є  кінець  .  але  ні  .  Життя  це  вічність  ,  подивіться  як  все  хоче  жити  і  жити  і  шукає  можливостей  як  це  робити  .  Зупинився  -  подумав  про  те  ,  набрався  сили  і  пішов  далі  творити  добро  -  хто  що  має  і  які  можливості  .  А  ти  відпочиваєш  тут  на  землі  у  раю  ...  то  що  думаєш  що  і  там  у  вічності  так  буде  ...  Я  нікому  не  підкажчик  але  подумайте  просто  ...  більше  думайте  ...  
[/b]


25.09.2025  11:25:23  


https://www.youtube.com/shorts/i8QJH-DGpfo

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2026
автор: Іван Українець