Життя


Усе  життя  таке  важке.
Нерідко  ми  говорим.
А  я  скажу  –  життя  таке,
Як  всі  його  ми  творим.

Усе  життя  у  нас  в  руках.
Його  ми  в  них  тримаєм  –
У  почуттях  та  у  думках,
Що  відчуваєм,  маєм.

Адже  життям  керуєм  ми,
Його  шлях  обираєм,
Йдучи  ним.  Ми  ж  бо  є  людьми.
В  собі  свідомість  маєм,

Яка  усім  нам  помага
Себе  й  цей  світ  збагнути
І  в  чім  життя  суть  поляга.
Вона  ж  в  нім  має  бути.

І  є  вона.  Це  кожен  зна,
Але,  чи  розуміє?
Вона  –  неначе  таїна,
Яку  не  всяк  уміє

Розкрити,  так,  як  слід,  збагнуть
І  відповідно  жити,
А  не  лиш  важко  спину  гнуть
Чи  зовсім  не  робити.

Хто  добре  робить,  на  життя
Не  скаржиться,  бо  знає,
Що,  як  й  надалі  до  пуття
Робитиме,  придбає

Собі  все  те,  чого  жада,
Аби  щасливо  жити,
Щоб  оминала  вік  біда,
Щоб  з  нею  не  тужити,

А  той,  хто  щастя  тільки  жде,
Про  нього  тільки  мріє,
Повік  до  нього  не  прийде
Й  життя  не  зрозуміє.                                                            



Євген  Ковальчук,  14.  06.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2026
автор: Євген Ковальчук