Все, що в світі цім існує,
Уплива на нас
Всюди, повсякчас,
Доки в жилах кров пульсує,
Доки серце в грудях б’ється,
Доки дишем ми,
Адже є людьми
Всі, яким життя дається
Лиш одне на світі цьому.
Як минає час,
І воно у нас
Теж мина. Життю людському
Не дано тривати вічно.
Кожен з нас це зна.
Все воно мина
Чи спокійно, чи трагічно.
Доки в нас всіх протікає,
Мов ріка, життя,
Думи й почуття
Кожен з нас в собі тримає.
Всі вони є складовими
Нашого життя.
Він, вона, ти, я
Маємо життя із ними,
Завдяки їм і усьому,
Що в цім світі є,
Що всім нам дає
Їх, допоки ми у ньому
Живемо, допоки б’ється
Серденько у нас
Всюди й повсякчас.
Хай нерідко і сміється
З нас усіх життя глузливо,
Та потрібно жить,
Цінувати мить
Кожну, бо життя – це диво.
Євген Ковальчук, 14. 06. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2026
автор: Євген Ковальчук