ПОТУЖНИЙ І ЛЮДОЛОВИ
Розвело́ся людоловів,
Які знищують людей.
На жаль, вони безголові
Без Законів і статей.
На жаль, вони безголові,
Тож і мізків в них нема.
І на все вони готові:
По-звірячім з усіма.
І на все вони готові,
Без розбору хто є хто.
Наглість й звірство у розмові
Й не наказаний ніхто.
Наглість й звірство у розмові,
Ну а в діях це – кати,
На знущаннях все і кро́ві,
З світу здатні люд звести́.
На знущаннях все і крові…
Влада дивиться й мовчить.
Що закладено в основі,
Що так легко ко́гось вбить?
Що закладено в основі?
Де набрали цих потвор?
Міркування – нездорові,
Тому чинять лов-терор.
Міркування нездорові,
Та потужний: «Я не знав!»
Людолови й влада в змові…
Хтось наказ же віддавав!
17.10.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2026
автор: КОРОЛЕВА ГІР