Збіґнєв Герберт Божевільна

Її  палаючий  погляд  тримає  мене  міцно,  як  в  обіймах.    Вона  говорить  слова  перемішані  зі  снами.  Кличе.  Ти  будеш  щасливий,  якщо  повіриш  і  причепиш  свій  візок  до  зірки.  Вона  лагідна,  коли  годує  груддю  хмари,  але  коли  її  покидає  спокій,  біжить  над  морем  і  здіймає  руки  до  неба.
В  її  очах  я  бачу,  що  за  моїми  плечима  стоять  два  ангели:    блідий,  уїдливий  ангел  Іронії  і  могутній,  люблячий  ангел  Шизофренії.  

[b]Zbigniew  Herbert  Wariatka[/b]
Jej  pałające  spojrzenie  trzyma  mnie  mocno  jak  w  objęciach.  Mówi  słowa  pomieszane  ze  snami.  Zaprasza.  Będziesz  szczęśliwy,  jeśli  uwierzysz  i  zaczepisz  swój  wózek  o  gwiazdę.  Jest  łagodna,  kiedy  karmi  piersią  obłoki,  ale  gdy  opuści  ją  spokój,  biegnie  nad  morze  i  wyrzuca  ramiona  w  niebo.
W  jej  oczach  widzę,  jak  u  moich  ramion  stoją  dwaj  aniołowie:  blady,  złośliwy  anioł  Ironii  i  potężny,  miłujący  anioł  Schizofrenii.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2026
автор: Зоя Бідило