Трошечки тиші…

Можна  мені  трошечки  тиші?  
Хіба  так  багато  прошу?
Щоб  думки  розбіглись,  мов  миші,  
Все  що  треба  -  я  запишу.  

Напишу  про  згаяні  дні,  
Про  згаяний  час  при  світлі  денному.
Я  комфортно  вмостився  на  дні,  
Відчуваючи  спокій  і  втому.  

Я  ізолював  свою  душу  і  тіло,  
Мильну  бульбашку  роздувши  довкола.  
Нарешті  моя  голова  опустіла,  
Хоча  й  тимчасово,  мов  канікульна  школа.  

Скінчаться  канікули  -  і  бульбашка  лусне,  
Стане  сірою  денна  блакить.
Доки  кров  моя  не  загусне,
Доведеться  терпіть  і  просить  -  

Мені  б  трошечки  тиші  й  спокою,  
Чи  я  знову  багато  прошу?
Все  своє  заберу  я  з  собою,  
А  все  зайве,  авжеж,  залишу...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2026
автор: Анатоль Фомальгаут