ПРОЖИЛА ЗНОВУ ПЕКЛО Україна
Прожи́ла знову пекло Україна.
Здригався Київ, Львів і Кривий Ріг,
Розширилась роз’ятрена руїна,
І ворог знов сягнув, куди лиш міг.
Полтавщині дісталось від вражини,
Сміття убивче з болотів несло́сь,
Орда вбива, ворожа зброя лине,
Бо кажуть, що у них так повело́сь.
Свічки́ життів потвори загасили,
Дода́ли горя, болю і біди́,
Людей невинних у домівках вбили.
Лишили знову скрізь свої́ сліди.
А далі що? А далі в них за планом
Все знищити, вбивати без кінця.
Живемо ми роки́ воєнним станом
І ворог все стирає із лиця.
А люди хочуть жити! Не вмирати!
Та ворог не дає спокійно жить.
Прийшов в домівку нашу нас вбивати,
Й артіль війни́ не хоче світ закрить.
Пекельна ніч… Для ко́гось і остання…
Руїни, кров, розірвані тіла…
Де гомін був – тепер уже мовчання,
Бо смерть в домівку з ворогом прийшла.
30.07.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
[url=""][url=""][url=""][/url][/url][/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2026
автор: КОРОЛЕВА ГІР