Кукарача

Валенсія,  літо,  шалена  спека.  
Моя  родина  десь  далеко.
Сиджу  вдома  і  сумую.
Раптом  я  іспанську  чую.  

«Hola,  amiga,  чому  ти  сумуєш?
Невже  хамон  тобі  не  смакує?
Я  –  твій  новий  іспанський  друг!
Частуй  мене  зі  своїх  рук!
Сангрію  швидко  наливай!
Іспанську  книгу  відкривай!
Читай  мені  про  Дон  Кіхота!
Прийду  до  тебе  і  в  суботу!
Подякуй  гречно  мені  ще  за  честь!
Бо  корінний  іспанець  твій  гість!»

Які  дива  в  Іспанії  бувають,
Вже  таргани  зі  мною  розмовляють.  
Не  буду  сама  більше  пити  вино,
Щоб  знову  це  чудо  мале  не  прийшло.

14.10.2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2026
автор: Evelina Elsane