Вона іде у всій красі,
Мов ніч без хмар в зірках пливе –
Все краще з тьми і світла в ній
У постаті й очах живе,
М'якими робить дні ясні
Й ніжнішим жар її лице.
Згаси хоч промінь, дай ще тінь –
Зламаєш грації ти гімн
У хвилях чорних пасм-сплетінь
Або в обличчі сяйва німб,
Де думи линуть із святинь,
Незаймані, як білий сніг.
І над бровою, на щоці
Танцюють усмішки м'які,
Горять рум'янцем промінці
І згадують часи в добрі,
Про мир душі на цій землі
І про любов у чистоті.
https://youtu.be/zgf8FJUceHs?si=XveX5EXkUknvmP1U
Музика і вокал створені за допомогою ШІ (програма Suno).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2026
автор: Інь-янь