Життя


Тримаю  я  в  собі
На  світі  цім  життя,
Яке  дано  й  тобі.
Думки  та  почуття  –

Це  складові  його,
Бо  ж  є  вони  всякчас
В  нас,  протягом  всього
Життя.  Минає  час.

Минає  і  воно  –
Життя,  яке  навік
Колись  мине.  Дано
Одне  ж.  Не  буде  ввік

В  нас  іншого  життя,
Принаймні  в  світі  цім.
Мине  без  вороття
Воно  у  нас  на  нім

В  невідворотну  мить
І  у  неждану  теж.
Життя,  що  нам  прожить
Дано,  все  ж  не  без  меж.

Адже  ми  є  людьми
На  світі  цім  земнім,
Де  живемо  всі  ми,
Тому  що  є  на  нім

Повітря  і  вода,
І  сонце  в  небесах…
Звичайно,  нам  шкода,
Що  все  воно  у  прах

Обернеться  у  мить
Останню,  та  цього
Усім  нам  не  змінить.
Тому  впродовж  всього

Життя  живімо  так,
Як  прагнемо  ми  всі,  –
Лиш  залюбки,  усмак,
У  всій  його  красі!                                                            



Євген  Ковальчук,  13.  06.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2026
автор: Євген Ковальчук