Я осінь не люблю,хіба що дуже ранню,
За літньою жарою приходить покаяння.
За кожною жагою крокує прохолода,
Міняються чуття,міняється й погода.
Коли лунає рок,то потім треба тиші,
Приходить спокій враз,бо холодно й тихіше.
Я осінь не люблю,а лиш її приймаю,
Неначе данину,бо інше не буває.
Люблю тепло і рух,люблю,щоб вічне літо,
Та ллє осінній дощ,сумне все і розмите,
І жовтий лист почав сумний танок осінній,
А день коротким став і вітер вже не літній.
Неначе все навкруг іде відпочивати,
З приходом щоб весни нас знову чарувати.
13.10. 2026 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2026
автор: Руслана Сапронова