З перлин роси плете вінок
Світанок для травички,
В палких обіймах мжички.
На полотні жадання
Вихлюпують зізнання
Озерної водички.
Здіймає вітер хвиль чубок.
Зійшов туман із брички,
І, покотивсь, мов колобок,
Умивши кругле личко,
Сп'ялося сонце на горбок,
З небесної кринички.
12.10.26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2026
автор: Lana P.