ВОВЧІ ПЛАНИ


ВОВЧІ  ПЛАНИ

Горять  будинки,  все  палає
І  плавиться  від  жару  сталь.
І  дим  густий  все  накриває.
А  в  душах  –  страх,  і  біль,  й  печаль.

Горять  будівлі,  школи,  ха́ти,
І  чорний  попіл  –  замість  мрій.
Летять  ударів  завдавати,
І  не  один,  а  й  ці́лий  рій.

І  знову  плани  у  них  вовчі,
І  знову  бреше  їхній  цар.
А  світ  все  дивиться,  та  мовчки,
На  весь  убивчий  цей  кошмар.

«Усе  за  планом!»  —  знову  чути,
Та  план  давно  уже  в  багні.
Бо  можна  правду  загорнути,
Та  не  сховати  злочин…  ні!

Зробив  в  нас  згарище  і  пустки,
Скрізь  попіл,  кров,  сліди  біди.
Ще  й  пов’язав  нам  чорні  ху́стки
І  кров  пролив  замість  води.

Та  не  мовчить  сама  руїна,
Вона  ввібрала  в  пам’ять  все.
І  кожна  скривджена  людина
Свій  біль  роками  пронесе.

І  знову  бункер,  знов  промови,
І  знову  вигаданий  рай.
А  понад  нами  –    чорні  сови,
І  знову  чути:  «Убивай!»

Не  бачить  він  людського  болю,
Не  чує  крику  матерів.
Для  нього  кров  –  частина  «волі»…
Цілком  убивця  озвірів.

13.10.2026  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2026
автор: КОРОЛЕВА ГІР