Ти йшла



Моя  кохана  нене  Україно,
Крізь  часу  біг  і  плин  гучних  століть,
Ти  шла  й  ковтала  біль  через  руїни,
Дивуючи  собою  цілий  світ.

Несла  ти  біль  пораненого  серця,
Що  зрадою  впилося  і  не  раз,
Дітей  втрачала  в  історичнім  герці,
Страждала  від  принизливих  образ.

Ішла,  затиснувши  його  руками,
Не  загубивши  у  путі  мети.
Пишалася  синами-козаками,
Красою  милувалася  святинь.

О  Україно,  ти  –  мій  біль  і  щастя,
Для  мене  наш  народ  –  моя  сім’я.
Любов  до  тебе  п’ю,  немов  причастя.
Небесні  сили  так  любить  велять!
                                                             26.09.2026.
©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2026
автор: Ганна Верес