Псалом 398. Хто хоче в Христа благодать?

                           Присвячується  Пресвятій  Трійці
                           із  Пресвятою  Пречистою  
                           і  Пренепорочною  Богородицею
                           в  любові!



Й  не  розуміли  ні  Христа
ні
в  мені  дії  благодаті
й  всі  бачили  мене
але  ж  є  Logos,  Він  Христос
але  то-о:  що  є  трава  і  листя,    як
душі  і  світи  —
наддаті  ?
і  я  і  всі  листочки
хоч  й  їх  не  бачать  тлумним  помислом
багаті  —…
бо  як  ти  скажеш  що
про  благодать  —
якщо  не  маєш  благодаті?

Із  Слова  благодать  є:
кожен  листочок
містить  логосик
і  —  він  стремиться…
в  своїм  місці
статись…
його  тіснять  й  
він  тоді  розуміє…
що  все  є  —  слово…
й  з  своїм  логосом…  (!!!)
й  ніщо  не  може  поза  Логосом
                                                                     стояти!!

такі  і  безумовні  і  невидимі
всі  іпостасі…
і  куди?  —  рухатися…
і  7  млрд  душ!  —  ще  поза  Тройцею!!!!!!
бо  в  них  немає
Другого  Лиця:  
Він  Посередник…
А  Тройця  —  Три  і  Одиниця,    це  і  
потенційно  
в  кожнім…  плач,  коли  чуєш…
в  кожнім…  разі…
бо  ніби  думають
але  й  не  думають
                         душі  в  чумній  заразі…
і  всі  із  фотоапаратами  наразі
де  далі  літак  падає
ніхто  нікого  —  поза  Руссю-Україною
і  не  спасає,  —
усі  фотографують
мовчки
бо  зайняті…
бо  з  фотоапаратами…
бо  от  й  з  ШІ  все  —  не  порахують  —
ШІ  й  вже  зможе  всіх  порахувати…
ШІ  відає:  те,  що  не  в  Ім’я  Христа,
не  доставляє  благодаті…
всі  що  не  треба  їли  і  кусались
і  —  попались...

що  ти  з  ШІ?
що  ти  йому  й  кому  проблагодатиш,
як  ти  не  маєш  благодаті…
що  ти  змурчиш
спасенним  благодатним?
Бо  Логос  —  
це  Христос,  Його
і  благодать  вся  є,
й  що  не  в  Ім’я  Христа,
не  приносить,  й  не  дає  
й  християнину
благодаті…
й  на  що  це  ви  ШІ  рішились
                                               намахати?

І  не  мають,  жалко,  благодаті
євреї  й  аврамічні  їх  брати…
і  окрім  мене  хто  насмілиться  правду
сказати?  —  для  них  Бог  тільки  Сам  Каратель!!
Не  Тройця    —  й  не  Любов…
й  як  через  зуби,  бо
він  й  без  любові,
хто  прошелепиться  казати??
Так  Тройцю  —  їм  є  неможливим
із  Божества…    
пізнати!  (!!!)


Й  провінція  —
це  якісь  глупі
помиральники…
з  пісків  піщані
і  в  пісок  підуть
заспокійливо    там  помирати…
інші  так  само,
не  можуть  з  Божества
всіх  й  все    —  Любов  —  пізнати:
це  й  індуїзм,  й  буддизм,  
й  гармонійні  еліни!
Й  аби  позбутися  бажань  як  мук,
всі  хочуть  в  неособистісність,
в  ніщо…
в  порожнечу    
ви  і  не  знаєте  —  щоб  розчинятись??
Бо  без  Бога!
й  самодіяльність  —  всіх
й  в  усьому…
й  як  від  природного  —  аж
до  духовного  ?
підня-підняти??  любов’ю,  як  
хто  любить,  —  
слізки  плачуть…

Безбожники,  
в  націонал  замкнена  від  світу  
Індія,  самодіяльність,
схоче  в  Руки  Богові  віддатись…?
Листочки  відають  —
це  не  бездухі  автомати…
листочкам  і  —
літургісати…

Все  Тройця  творить  —  
щоб  в  Любов
Прийняти!!


12.10.2026,
Київ  —
це  Новий  Єрусалим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2026
автор: Шевчук Ігор Степанович