Осінній дощ нахмурив знову сірий ранок,
Трамвай спішить у тиші почати новий день.
Дерева сіють в ноги збарвічений серпанок,
В тональності мінору наспівують пісень.
Жовтневим оксамитом вмиваються дороги,
Малюють візерунки у відблисках води.
Накрапують в думки чи сум, чи то тривоги,
Ведуть мене у день, назад щоб в ніч прийти.
Примарне сонне місто ховається в тумани
І кутається в сирість вже змоклий календар.
Ліхтар — химер пробудник, спокушує до кави.
Навколо мене дощ і відблиск мокрих фар.
12.10.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2026
автор: Аліна Ємельяненко